белькотун


белькотун
-а́, ч., розм.
Той, хто багато говорить, белькотить.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Смотреть что такое "белькотун" в других словарях:

  • белькотун — іменник чоловічого роду, істота розм …   Орфографічний словник української мови

  • белькотуха — и. Жін. до белькотун …   Український тлумачний словник

  • базіка — зневажл. (той, хто схильний до довгих, беззмістовних розмов), базікало, брязкало, патякало, талатай(ко), талалай(ко), торохкало, торохтій, просторіка, шарманка, балакун, балагур, белькотун, баляндрасник, пустомеля, пустомолот, пустобрех, дурноляп …   Словник синонімів української мови